У Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського презентували переклад «Бейрутських оповідань» Агатангела Кримського арабською мовою

22 березня 2017 року у виставковій залі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (НБУВ) відбулася презентація ліванського арабомовного перекладу «Бейрутських хронік» Агатангела Кримського. Видання побачило світ наприкінці минулого року та було приурочене до 120-річчя українського видання твору. Організаторами заходу виступили Посольство України в Лівані, Ліванський культурний центр в Україні та група міжпарламентських зв’язків з Республікою Ліван.

Участь у заході взяли фахівці, завдяки зусиллям яких ця книга була опублікована, а також представники дипломатичних представництв, відомі науковці  (сходознавці й українознавці), студенти вищих навчальних закладів Києва, громадські та літературні діячі,  журналісти.
З вітальним словом до учасників зібрання звернувся генеральний директор НБУВ член-кореспондент НАН України Володимир Попик. Він наголосив на особливій значущості цього видання – насамперед із точки зору представлення світові надбань української культури й розширення культурних зв’язків між Україною й іншими країнами.

Модератор презентації – письменниця та видавець, доктор історичних наук Марина Гримич зауважила, що українсько-ліванські культурні відносини мають понад столітню історію. І одним із яскравих свідчень цього є саме «Бейрутські оповідання» А. Кримського.

Учасників презентації у режимі скайп-зв’язку з Бейрутом привітав Надзвичайний та Повноважний Посол України в Республіці Ліван Ігор Осташ. Він, зокрема, зазначив, що перша презентація видання, яка відбулася в Бейруті, засвідчила надзвичайну актуальність і запитуваність книги. Дипломат висловив подяку перекладачеві за виконану ним копітку роботу та бажання працювати задля збагачення культурної спадщини ліванського народу і поглиблення українсько-ліванських відносин. Пан Посол також висловив сподівання, що презентація в НБУВ стане першою ластівкою в організації цілої низки заходів, спрямованих на зміцнення та розвиток культурних і мистецьких зв’язків двох країн.

Про народження ідеї та творчий задум підготовки арабомовного видання «Бейрутських оповідань» і власні враження від роботи над текстом розповів присутнім автор перекладу – ліванський письменник, перекладач, журналіст і українознавець Імадеддін Раеф. Він поділився спогадами про навчання в Україні та перше знайомство з «Бейрутськими оповіданнями», яке відбулося саме у стінах НБУВ, де він знайшов журнал «Громада» за 1906 рік.


За словами І. Раефа,  робота над текстом була непростою і досить тривалою. Книга також потребувала передмови і розлогих коментарів. Свою допомогу І. Раефові надав, зокрема, публіцист, кандидат хімічних наук Анатолій Висота, який переконаний, що, читаючи нині «Бейрутські оповідання», дуже цікаво проводити паралелі між минулим і сьогоденням не тільки Лівану, а й України.

До постаті А. Кримського звернулася у своєму виступі дослідниця його наукової спадщини – старший науковий співробітник Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України кандидат історичних наук Оксана Василюк.

По закінченні презентації її учасники мали можливість оглянути експонати розгорнутої в НБУВ книжково-документної експозиції прижиттєвих праць і фотокопій рукописних документів А. Кримського, що зберігаються в основному фонді й колекційних зібраннях бібліотеки. В центрі експозиції – перші українські видання «Бейрутських оповідань» А. Кримського (1906 та 1919 рр.).




P.S. Цикл «Бейрутські оповідання» був написаний Агатангелом Кримським 1897 року. Чернетки цього твору зберігаються в особовому архівному фонді вченого в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Вперше твір вийшов друком у 1906 році в часописі «Нова громада» (№ 6,7,8), вдруге –1919 року. Цикл відкрив українському читачеві особливості життя народів Сходу, зокрема в місті Бейрут. Письменника цікавив не лише етнографічний зміст, а насамперед взаємини між східною та європейською культурами й розмаїття різних культурних впливів – мусульманських, грецьких, французьких і російських, якими було пронизане тогочасне життя арабів-християн. Провідний мотив «Бейрутських оповідань» – європеїзація арабських звичаїв.

За інформацією прес-служби НБУВ
Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України