Ім’я відомого арабомовним читачам ліванського письменника, поета, журналіста та українознавця Імадеддіна Раєфа знайоме й українцям як ім’я людини, що познайомила арабський світ з творами Івана Франка та Агатангела Кримського.
Нещодавно світ побачила його нова книга — «З Бейрута і про нього». Як повідомив кореспонденту «Іслам в Україні» Імадеддін Раєф, у творі він пише про мандрівників і сходознавців з Євразії, що в різні роки (з середини ХІХ до другої половини ХХ століття) відвідували Ліван, про їхні враження від повсякденного життя простих людей в Бейруті та околицях.
— «З Бейрута і про нього» — євразійські сторінки про взаємодію цивілізацій, книга щойно вийшла в Бейруті, у видавництві «Аль-мусавір Аль-Арабі». На її 176 сторінках з фотографіями та ілюстраціями — більше десятка моїх матеріалів — літературознавчих і біографічних досліджень, — розповідає Імадеддін Раєф. — До книги увійшли також три статті про великого сходознавця Агатангела Кримського, про його творчість, про те, як він розповів про втрачений бейрутський піастр на порозі ХХ століття і про такі дрібниці, як ціни на проїзд в місті, як світ ще раз побачили його «Бейрутські оповідання», після того, як він написав їх в Бейруті і відправив на батьківщину; розповів я і про те, як Агатангел Кримський захистив першу ліванську поетесу Варда Аль-язажі в його книзі «Історія нової арабської літератури».
Також Імадеддіну Раєфу вдалося повернути із забуття ім’я Степана Кондурушкіна, який в 1898 році, закінчивши Казанський учительський інститут, виїхав на запрошення Палестинського товариства до Палестини і Сирії, де прожив 5 років учителем і помічником інспектора південно-сирійської інспекції. Сирія, Ліван, Антиліван, пустеля надихнули Кондурушкіна на створення колоритних «Сирійських оповідань». У виданій книжці читач знайде матеріал «Розповіді Степана Кондурушкіна — Ліван століття тому російським пером». Імадеддін Раєф не тільки перекладав твори цього автора:
— Написав і як знайшлися ці розповіді, і як я перекладав їх, як збирав біографію та бібліографію цього вже забутого письменника. Розповів про його долю.
Як повідомив нашому виданню Імадеддін Раєф, книга складається з передмови і 12 статей і доповідей, які були прочитані на наукових конференціях та опубліковані за останні 18 місяців на сторінках традиційних друкованих та електронних газет. Зокрема, деякі з матеріалів, що увійшли до книги, були представлені широкому загалу в передачах телекомпанії «Аль-Маядін», повністю або фрагментарно публікувалися в електронній газеті «Аль-мудун», газеті «Ассафір Аль-Арабі», електронному журналі «Аль-хівар аль-мутамаддін» (Цивілізований діалог) — дуже популярному в арабському світі, який читають близько 3 млн осіб, а також на сторінках інших традиційних і електронних ЗМІ.
Серед інших матеріалів — переклади спільних спогадів Расула Гамзатова і Чингіза Айтматова про Бейрут до громадянської війни, і переклад вражень Миколи Берга про Бейрут і подробиці повсякденного життя його мешканців, записані ним у 1860 році.
До книги також увійшли й інші матеріали автора, присвячені сприйняттю Бейрута європейцями — росіянами, українцями, чехами…
Нагадаємо, на 61-му Бейрутському міжнародному арабському книжковому ярмарку 10 грудня 2017 року було презентовано збірку творів великого українського письменника Івана Франка «Зів’яле листя» в перекладі арабскою, який здійснив відомий ліванський журналіст і українознавець Імадеддін Раєф.
Про Імадеддіна Раєфа — перекладача не тільки Івана Франка, а й Агатангела Кримського, Тараса Шевченка і про співпрацю з ним розповідала виданню «Іслам в Україні» літературознавець Соломія Вівчар
Інститут франкознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка 4 червня 2018 року вітав Імадеддіна Раєфа на презентації двомовного видання поетичної збірки Івана Франка «Зів’яле листя».
У 2018 році Імадеддін Раєф також був учасником «Книжкового арсеналу-2018», де на спеціальній локації «Бейрутський дворик» протягом трьох днів (31.05 — 02.06) представляв відвідувачам разом з іншими перекладачами, письменниками, видавцями, представниками акредитованих в Україні посольств і українськими дипломатами як переклади арабської літератури українською мовою, так і твори українських письменників в перекладі арабською.
Імадеддін Раєф брав участь і в професійній дискусії «Чи близький Україні Близький Схід: просування української літератури на Близькому Сході і близькосхідних видань в Україні», організованій за підтримки Посольства України в Ліванській Республіці, Посольства Ліванської Республіки в Україні, Клубу арабської культури в Бейруті і Ліванського культурно-інформаційного центру в Украіні, його виступи і зустрічі з читачами проходили в Києві і у Львові. Під час свого перебування в українській столиці бейрутський письменник відвідав Ісламський культурний центр Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація «Альраід», де зустрівся з муфтієм Духовного управління мусульман України «Умма» шейхом Саідом Ісмагіловим.
Нещодавно світ побачила його нова книга — «З Бейрута і про нього». Як повідомив кореспонденту «Іслам в Україні» Імадеддін Раєф, у творі він пише про мандрівників і сходознавців з Євразії, що в різні роки (з середини ХІХ до другої половини ХХ століття) відвідували Ліван, про їхні враження від повсякденного життя простих людей в Бейруті та околицях.
— «З Бейрута і про нього» — євразійські сторінки про взаємодію цивілізацій, книга щойно вийшла в Бейруті, у видавництві «Аль-мусавір Аль-Арабі». На її 176 сторінках з фотографіями та ілюстраціями — більше десятка моїх матеріалів — літературознавчих і біографічних досліджень, — розповідає Імадеддін Раєф. — До книги увійшли також три статті про великого сходознавця Агатангела Кримського, про його творчість, про те, як він розповів про втрачений бейрутський піастр на порозі ХХ століття і про такі дрібниці, як ціни на проїзд в місті, як світ ще раз побачили його «Бейрутські оповідання», після того, як він написав їх в Бейруті і відправив на батьківщину; розповів я і про те, як Агатангел Кримський захистив першу ліванську поетесу Варда Аль-язажі в його книзі «Історія нової арабської літератури».
Також Імадеддіну Раєфу вдалося повернути із забуття ім’я Степана Кондурушкіна, який в 1898 році, закінчивши Казанський учительський інститут, виїхав на запрошення Палестинського товариства до Палестини і Сирії, де прожив 5 років учителем і помічником інспектора південно-сирійської інспекції. Сирія, Ліван, Антиліван, пустеля надихнули Кондурушкіна на створення колоритних «Сирійських оповідань». У виданій книжці читач знайде матеріал «Розповіді Степана Кондурушкіна — Ліван століття тому російським пером». Імадеддін Раєф не тільки перекладав твори цього автора:
— Написав і як знайшлися ці розповіді, і як я перекладав їх, як збирав біографію та бібліографію цього вже забутого письменника. Розповів про його долю.
Як повідомив нашому виданню Імадеддін Раєф, книга складається з передмови і 12 статей і доповідей, які були прочитані на наукових конференціях та опубліковані за останні 18 місяців на сторінках традиційних друкованих та електронних газет. Зокрема, деякі з матеріалів, що увійшли до книги, були представлені широкому загалу в передачах телекомпанії «Аль-Маядін», повністю або фрагментарно публікувалися в електронній газеті «Аль-мудун», газеті «Ассафір Аль-Арабі», електронному журналі «Аль-хівар аль-мутамаддін» (Цивілізований діалог) — дуже популярному в арабському світі, який читають близько 3 млн осіб, а також на сторінках інших традиційних і електронних ЗМІ.
Серед інших матеріалів — переклади спільних спогадів Расула Гамзатова і Чингіза Айтматова про Бейрут до громадянської війни, і переклад вражень Миколи Берга про Бейрут і подробиці повсякденного життя його мешканців, записані ним у 1860 році.
До книги також увійшли й інші матеріали автора, присвячені сприйняттю Бейрута європейцями — росіянами, українцями, чехами…
Нагадаємо, на 61-му Бейрутському міжнародному арабському книжковому ярмарку 10 грудня 2017 року було презентовано збірку творів великого українського письменника Івана Франка «Зів’яле листя» в перекладі арабскою, який здійснив відомий ліванський журналіст і українознавець Імадеддін Раєф.
Інститут франкознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка 4 червня 2018 року вітав Імадеддіна Раєфа на презентації двомовного видання поетичної збірки Івана Франка «Зів’яле листя».
У 2018 році Імадеддін Раєф також був учасником «Книжкового арсеналу-2018», де на спеціальній локації «Бейрутський дворик» протягом трьох днів (31.05 — 02.06) представляв відвідувачам разом з іншими перекладачами, письменниками, видавцями, представниками акредитованих в Україні посольств і українськими дипломатами як переклади арабської літератури українською мовою, так і твори українських письменників в перекладі арабською.
Імадеддін Раєф брав участь і в професійній дискусії «Чи близький Україні Близький Схід: просування української літератури на Близькому Сході і близькосхідних видань в Україні», організованій за підтримки Посольства України в Ліванській Республіці, Посольства Ліванської Республіки в Україні, Клубу арабської культури в Бейруті і Ліванського культурно-інформаційного центру в Украіні, його виступи і зустрічі з читачами проходили в Києві і у Львові. Під час свого перебування в українській столиці бейрутський письменник відвідав Ісламський культурний центр Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація «Альраід», де зустрівся з муфтієм Духовного управління мусульман України «Умма» шейхом Саідом Ісмагіловим.